Шевченківські
дні: Не забули про великого Кобзаря і учні Червоноцвітської школи. Напередодні святкування річниці з дня народження Т.Г.Шевченка в нашій школі проходили
різноманітні заходи. З 11 по 15 березня для вшановування пам'яті поета були
організовані наступні заходи: Вчитель української мови та
літератури Лісовська А.І провела конкурс кращого читця віршів Т.Г.Шевченка.
Переможницею стала: Якимчук Діана учениця 2 класу. Бібліотекар
Литвинюк В.І організувала книжкову виставку
"Шевченко жити буде, поки на Землі житимуть люди". Серед
учнів 5-9 класів проведено конкурс газет до
річниці з дня народження Т.Г.Шевченка. Проведено
інформаційні хвилинки «Важкий і тернистий шлях «Кобзаря». Учні 8-9класів писали
твори-роздуми на теми: «Жінки у серці Тараса» «Чи потрібні Шевченки у сучасній
Україні»? Протягом тижня проводився конкурс
ілюстрацій до творів письменника учнями 2-9 класів. На закінчення тижня
педагог-організатор Лісовська А. І провела свято Вінок Кобзареві». Надіємось, що пам'ять про Велику
Людину лишить слід у серцях школярів.
Сімдесят років тому найвищим апофеозом народноїлюбові до Шевченка пролунали з вуст Івана Франка знаменні слова «Присвяти»: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду... Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйоні к людських сердець все наново збуджуватимуть його твори. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко».
